В середу до Києва з концертом приїхав Чиж & Co. Ми не могли пропустити цієї мегаподії

Квитки куплено, відпустки оформлено завчасно, встали в 5 ранку і експресом доїхали до стольного града

Зазвичай перебування в Києві, в очікуванні якоїсь вечірньої події, будь то футбол чи концерт, проходило в межах арка дружби народів-хрещатик, то нам надоїло, і ми вирішили хоч трохи посоватись по місту

Почали з обіду в “Здоровенькі були”. Сподобалась одна штука: там є стіл з різними недорогими салатами. Всі вони в одну ціну - 8 грн. Є тарілка, в яку насипаєш які хоч салати і скільки хоч, ціна стала. Так от, перед нами стояв студік, який примудрився наліпиити в тарілку салатів, які разів в 5 по висоті перевищують її вмістимість :) Ну я тоже не дурак, насипав собі тарілку з файним горбиком :)

Набравшись сил пішли гуляти.

Гарне місто все-таки:

Сука мудаки прям на території Софіївського собору, пам’ятки архітектури, вліпили будку:

А взагалі, посеред робочого тижня і під час робочого дня людей на вулицях зовсім мало, то прикольно, значить працюють. Бо в мене інколи створюється враження, шо у Львові самі бєздєльнікі, коли потрапляю в центральну частину міста:

Дуже хотіли потрапити до музею Булгакова, пішли до Андріївського Узвозу

Андріївська церква на ремонті

Спуск мені дуже подобається, але ті блять тупарилі продавці “мистецтва” всьо псують. Страшні стелажі з клейонки і фанєри - рідкісно гамняне видовище.

Ну ми спустились попри то лайно…

І прийшли до таємничого будинку під номером 13, в якому жив і творив геніальний Булгаков:

Ми вже не могли дочекатись чудової екскурсії по музею, аж тут дядько, зовнішніми ознаками схожий на Азазелло, спустив нас на землю, Середа - вихідний. Фак…

Пішли до Дніпра

Там перепочили і вирішили починати добиратись до НАУ, де мав відбутись концерт. Бо хоч часу ще багато було, ми толком не знали, як саме добратись до місця призначення

Як потім виявилось, дуже добре зробили…

Оперативно доїхали до метро Шулявка - найближчого до НАУ, а там почалось: питали людей з 10 як добратись звідти до місця призначення, кожен махав руками в різних напрямках і радив різні маршрутки… Десь через годину поневірянь нарешті нам пояснили як добратись. Як виявилось - треба було пройтись 20 хв пішки.

Дістались НАУ за 20 хв до початку концерту, ше якраз встигли випити пивка

Ну а далі був власне Чиж.

Тут вже словами нічого не можна передати. Коли в залі сидять старі, молоді, малі і всі радіють як діти, кожна пісня зриває шквал аплодисментів. Ліричні пісні пробирають до сліз, а інші не дають можливості всидіти на місці… В голові пробігають спогади юності - друзі, пісні під гітару біля вогнища, перше кохання, ніжні поцілунки… Я вдячний Чижу за можливість ще раз пережити найкращі моменти, це було неперевершено і неповторно :)

Ну а далі: “…снова поезд, и близнецы рельсы кудато ведут, снова поезд…”