Невеличкий звіт про звигоду

Парам, то моя Вікуся, файна - нє?

Суботній ранок. В мене ше болить голова, а хлопці-екстремали вже скачут на роверах по камінні:

Дмитро ібн Хоттаб варить шось смачне - як завжди:

Назар і цього разу особливо відзначився - він привіз палатку, а дуги забув. Я довго підколював його.  Хоч позитиву від того не поменшало, вось він який життєрадісний:

Ну, радіє він не просто так, а від великого кохання, до Оксани:

Якийсь дивний метелик - прилетів, сів мені на руку і пів години не хотів злазити. Шо я тільки не робив - і облизував його:

І намагався нагодувати Діму:

А всьо намарно.

Попри те, пиво пилось:

Віка в річці купалась:

Приймала водні масажі:

Ігор скаржився, шо він не фотогенічний, ось докази протилежного:

Сан привів своїх дівок:

Вова порвав шойно привезену шосту струну:

Ше одна фотка:

Гогія-горія, шатаур я Гогія, шатаур я гініцвалє, рижи сарда-бєлия:

Ше до нас завітав Юрко, дуже приємно було з ним зустрітись:

Польськего як завжди:

Шури-мури:

Чмокі:

Ярема вобше показував чудеса жонглювання:

Ох і важкий же недільний ранок був…

Отакво виглядає кусок наметового містечка. Взагалі, незважаючи та то, шо рок-концерту не було цього року, народу назбиралось багато:

Сцена під відкритим небом:

А ми заховались від шуму на іншому березі ріки. Переходили через нестійкий місток:

Так воно й пройшла та Звигода, робим зарядку на березі ріки:

Збираєм намет, пускаєм дим, і домів:

Взагалі, ця Звигода була якась дивна. Настільки хороші люди в компанії - що не було бажання навіть ходити кудась приймати участь в житті фестивалю.

Може то й на краще, зважаючи на доволі велику кількість тупорилої бикоти і гопотні з навколишніх міст і сіл, а також страшні історії про потужні махачі із застосуванням різноманітних знарядь праці, в тому числі і сокири…